Географічна карта - Чапліна (Čapljina)

‎ Чапліна (, Чапљина) — місто на півдні Боснії і Герцеговини, на території Герцеговинсько-Неретванського кантону Федерації Боснії і Герцеговини, центр однойменної громади. Лежить на кордоні з Хорватією, за 20 кілометрів від Адріатичного моря, у долині річки Неретва, на важливому перехресті доріг із півночі на південь.

На території громади Чапліна міститься знаменитий орнітологічний заповідник Хутово-Блато.

Поселення заснували римляни у V ст. до н. е., проте давньогрецькі, а потім і давньоримські карти чітко показують, що цю територію населяли кілька іллірійських племен, які й були першими корінними жителями цієї місцевості. Назва наймогутнішого з них — ардіеїв і лягла в основу назви міста, оскільки латинська назва цього племені «ардіеї» (Ardiaei) перегукується з латинським словом «ардея» (ardea), що буквально означає «чапля». За давньоримської влади Чапліна стала торговельним і транспортним центром.

Пізніше тут оселилося слов'янське плем'я вишичів (626 р.). У ранньому середньовіччі цим краєм володіла Венеційська республіка, згодом ця місцевість належала боснійській державі, доки не опинилася під владою Османської імперії (1483—1878).

У роки Другої світової війни місто потрапило до складу Незалежної Держави Хорватії, ставши адміністративним центром котарської області, яка до 5 липня 1944 входила до великої жупи Дубрава, а опісля — до великої жупи Хум.

Від часів Другої світової війни Чапліна є основним автотранспортним і залізничним пунктом, що сполучає решту Боснії та Герцеговини з хорватським портом Плоче. Під час війни в Боснії та Герцеговині 1992-1995 років владу у місті перебрала на себе Хорватська рада оборони, яка вигнала нехорватське населення і створила концтабір для босняків у селі Габела.

Після підписання Дейтонської угоди громада Чапліна в цілості увійшла до складу Федерації Боснії і Герцеговини.